[zoe_silent]

Сьогодні я нікуди не поспішаю. Сьогодні я збираюся так само повільно, як плине туман повз будинки. Сьогодні я хочу бути особливою. Але з того нічого не виходить. Я вдягаю речі, які вдягала вчора. Я обмотую шию незмінним сірим шарфом. Я ходжу по запилених, стихійно утворених стежках та свіжому асфальтові, як ходила вчора і як піду завтра. Я продовжую шукати якоїсь м'якості всередині себе та ззовні. Обніміть мене, бо окрім того сірого шарфу я більш нічого не відчуваю довкола.

@темы: розуміти не обов'язково

Comments

[Little Simphony]

як чуттєво... яке близьке відчуття...